Ухвалено рішенням Комітету
з питань прав людини, національних меншин
і міжнаціональних відносин
Протокол № 46 від 12.01.2011 р.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин „Сучасний стан та шляхи врегулювання проблем у сфері захисту прав трудових мігрантів – громадян України ”
Конституція України гарантує захист прав та основних свобод її громадян в державі та за її межами, зокрема українських трудових мігрантів.
Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, до повноважень якого віднесено питання державної міграційної політики, здійснює постійний аналіз ситуації у сфері трудової міграції. Проведення комітетських слухань з цієї проблеми є черговим кроком аналізу практики застосування національного законодавства у сфері міграції за участі широкої громадськості. На проблемах, пов’язаних з трудовою міграцією акцентувалась значна увага і на ініційованих Комітетом парламентських слуханнях 14 жовтня 2009 року, присвячених закордонному українству.
За останні роки трудова міграція для України, як і для багатьох інших країн світу, стала характерним явищем. Загальна кількість українців, які сьогодні тимчасово працюють за межами держави не має сталого статистичного обрахунку. За різними оцінками вона складає від 3 до 5 мільйонів громадян України. Окремі фахівці називають дані 6 – 6,5 мільйонів громадян України. Звичайно, це досить великий трудовий потенціал, який Україна фактично віддала іншим державам. Виїзд громадян України на роботу за кордон активно впливає і на демографічний та соціальний розвиток нашої країни. Сьогодні Україна є країною-постачальником трудових мігрантів. З країни виїздить працездатна частина населення, яка здатна внести найбільший вклад в економіку країни. При цьому, за даними Міжнародної організації з міграції, не менше 50% українських працівників, працює за кордоном з неврегульованим правовим статусом.
Питання трудової міграції стосується майже усіх сфер суспільного життя та має значний вплив на економіку та національні трудові ресурси держави.
За даними Національного банку України об'єм міграційного капіталу, що надходить до України через банківську систему і формується на підставі звітності по фінансових операціях з нерезидентами через міжнародні платіжні системи, щорічно складає близько двох мільярдів доларів США (за даними Світового Банку – 5.3 млрд.).
Одним з головних завдань держави є підтримка міцного зв’язку із трудовими мігрантами, контроль за забезпеченням їх прав та трудовою діяльністю закордоном, а також створення відповідних умов для їх повернення на батьківщину, зокрема, шляхом створення достатньої кількості робочих місць з адекватними європейському рівню заробітними платами.
Серед внутрішніх причин трудової міграції українських громадян слід назвати недостатній попит на роботу всередині країни і неадекватно низька оплата робочої сили. Сьогодні міграція громадян України призводить до недостатнього соціального захисту трудящих-мігрантів, ризиків пенсійного забезпечення, відсутності страхових надходжень, надійних механізмів перерахування, отримання трудящими-мігрантами за кордоном доходів, ризиків щодо неповернення трудових мігрантів, які часто залишаються в країнах реципієнтах, а в перспективі - до нестачі працездатного населення на внутрішньому ринку праці.
В той же час, для України залишається гострою проблема неухильного скорочення та старіння населення нашої держави. Очевидно, що вирішити її можна шляхом скорочення еміграції, в тому числі і трудової, працездатного населення. З іншого боку – стимулювання імміграції в Україну працездатного населення з інших країн, як це робить сьогодні низка економічно високорозвинених країн світу.
На жаль, на сьогодні процеси трудової міграції залишаються досить мало контрольовані. Держава досі не має у своєму розпорядженні дієвих важелів впливу щодо регулювання міграційних потоків спрямованих за її межі.
Існує багато різноманітних каналів трудових міграцій українців. Зокрема - самостійний пошук роботи, передусім, в країнах з безвізовим режимом. Це і використання туристичних агенцій, завдяки яким українці виїжджають за туристичними візами і залишаються там працювати. Причому по різним підрахункам близько 80 – 85% таких туристичних віз використовується саме з метою подальшого працевлаштування.
Слід зазначити, що ситуація на ринку праці за останні роки дозволяє зробити оптимістичний висновок щодо чинників, які уповільнюють зовнішню трудову міграцію. У 2010 році було закріплено позитивну тенденцію до поліпшення ситуації на ринку праці, яка намітилась у попередні роки. Вона характеризується зростанням зайнятості та зменшенням безробіття населення країни.
Наприклад, за останніми оприлюдненими даними Держкомстату, вирахуваними за методологією Міжнародної Організації Праці (МОП), зросла чисельність зайнятого населення до 22, 2 мільйонів осіб, рівень зайнятості зріс з 57, 7 відсотка у першому півріччі 2009 року до 58,4 відсотка у відповідному періоді 2010 року. Чисельність безробітного населення визначена за методологією МОП, у першому півріччі 2010 року становила майже 1,9 мільйонів осіб, що на 141,3 тисячу осіб менше, ніж у відповідному періоді 2009 року. Рівень безробіття, визначений за методологією МОП, знизився з 9,1 відсотка економічно активного населення у першому півріччі 2009 року до 8,5 відсотка у відповідному періоді 2010 року. Слід зазначити, що цей показник рівня безробіття є нижчим, ніж у середньому по країнах Євросоюзу, де він у першому півріччі 2010 року склав 9, 8 відсотка.
Зростає також чисельність найманих працівників. Їх кількість на вересень поточного року збільшилась майже на 179 тисяч осіб, порівняно із відповідним періодом попереднього року, і склала 10,7 мільйонів осіб.
Соціальний та правовий захист трудових мігрантів значною мірою залежить від міграційного законодавства приймаючої сторони і досягнутих Україною домовленостей з країнами-реципієнтами. На практиці такі домовленості відбуваються шляхом укладання двосторонніх міжнародних договорів або приєднанням України до багатосторонніх міжнародних договорів чи договірних документів.
На сьогодні Україна є стороною Європейської конвенції про правовий статус трудящих мігрантів, угоди про співробітництво у галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів, протоколу до зазначеної угоди, який регулює процеси прикордонної міграції у рамках СНД.
У 2008 році у рамках саміту голів урядів країн членів СНД підписано Конвенцію про правовий статус трудящих-мігрантів та членів їх сімей держав-учасниць СНД.
Сьогодні Україна є також стороною чотирьох багатосторонніх договорів, тринадцяти двосторонніх міжнародних договорів у сфері працевлаштування, семи договорів у сфері соціального забезпечення та чотирнадцяти двосторонніх та одного багатостороннього договору в рамках СНД з питань пенсійного забезпечення.
З метою вирішення проблеми легального працевлаштування громадян України на території інших держав та забезпечення їх соціального захисту створено систему ліцензування посередницької діяльності з працевлаштування на роботу за кордон.
На жаль, структурами, які офіційно займаються посередництвом і працевлаштуванням на роботу за кордоном щорічно надаються послуги в працевлаштуванні лише незначній кількості наших громадян, це близько 4% загальної чисельності трудових мігрантів. При цьому не всі компанії які займаються посередництвом в працевлаштуванні наших громадян за кордоном, надають посередницькі послуги на достатньому рівні і забезпечують ті умови, які декларуються ними.
З 2010 року в Україні розпочала свою роботу Рада з питань трудової міграції при Кабінеті Міністрів України. Рада з питань трудової міграції є постійно діючим консультативно-дорадчим органом, на який покладено виконання завдань, пов`язаних із формуванням і реалізацією державної політики у сфері соціального захисту трудових мігрантів.
До роботи Ради з питань трудової міграції громадян України залучені представники від 14 центральних органів виконавчої влади, Верховної Ради України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, всеукраїнських об’єднань профспілок та роботодавців, громадських організацій трудових мігрантів.
У сфері законодавчого забезпечення трудової міграції, особливу турботу викликає відсутність законодавчо закріпленої державної міграційної політики у сфері здійснення громадянами України зовнішньої трудової діяльності. Слід зазначити, що впродовж поточного скликання парламенту Комітетом з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин підготовлено на розгляд Верховної Ради України низку законопроектів, що стосуються формування основних засад державної міграційної політики і, зокрема, врегулювання проблем у сфері трудової міграції. Очевидно, що ухвалення законопроектів такої суспільної ваги потребує консолідації дій Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, інших органів влади які здійснюють державну політику у сфері міграції, наукових інституцій та громадських організацій.
З метою підвищення ефективності законодавчого та інституційного впливу держави на процес регулювання трудової міграції та захисту прав громадян України які працюють за кордоном, учасники слухань рекомендують:
1. Верховній Раді України:
1.1 Розглянути внесені та зареєстровані у Верховній Раді України проекти законів України «Про основні засади державної міграційної політики» (реєстр. № 6705 від 14.07.2010 р.), «Про внесення змін до Закону України Про громадянство України» (реєстр. №4818, від 10.07.2009 р.), «Про державну підтримку Української Спільноти за кордоном» (реєстр. №6047, від 08.02.2010 р.), «Про внесення зміни до Закону України Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України (щодо заборони вимагати довідку про несудимість та інші довідки, не передбачені законодавством)» (реєстр.№4776, від 02.02.2010 р.), «Про внесення змін до деяких Законів України (щодо забезпечення конституційних прав на отримання пенсії громадянами України, які перебувають за кордоном)» (реєстр.№6695, від 09.07.2010 р.), «Про внесення змін до деяких Законів України (щодо забезпечення виконання рішення Конституційного Суду України №25-рп\2009 про необхідність приведення положень законів, що регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного міжнародного договору)» (реєстр.№6695-1, від 20.09.2010 р.).
1.2 Забезпечити щорічне проведення Парламентських слухань з питань закордонного українства.
2. Кабінету Міністрів України
2.1 Розробити та внести на розгляд Верховної Ради України комплексний законопроект щодо регулювання міграційних процесів, зокрема – трудової міграції.
2.2 Розробити та внести на розгляд Верховної Ради України зміни до Закону України “Про правовий статус закордонних українців ”, в яких врахувати можливість пільгового навчання дітей закордонних українців у вузах України.
2.3. Розробити та внести на розгляд Верховної Ради України зміни до Закону України «Про громадянство України», якими передбачити спрощений режим набуття громадянства України закордонними українцями.
2.4 Розробити та внести на розгляд Верховної Ради України зміни до пенсійного законодавства, які передбачали б виплату пенсій українцям, які до виїзду з України мали трудовий стаж роботи в Україні, але досягли пенсійного віку перебуваючи за межами держави та проживають за кордоном.
2.5 Розробити та внести на розгляд Верховної Ради України Закон України «Про правовий статус українських трудових мігрантів».
2.6 Розробити та внести на розгляд Верховної Ради України зміни до чинного законодавства, які б унеможливлювали найм українських трудових мігрантів для роботи за кордоном агентствами-посередниками, які не мають відповідних дозволів здійснювати посередницькі послуги з працевлаштування за кордоном.
2.7 Розробити й запровадити комплексну Державну соціально-економічну програму повернення в Україну українських трудових мігрантів.
2.8 Розробити й запровадити Державну програму інформаційного забезпечення українців, які проживають за межами держави.
2.9 Розробити й запровадити Державну програму співпраці з закордонними українцями на період 2011 - 2015 роки.
2.10 Забезпечити проведення моніторингу міграційних процесів, зокрема – трудової міграції громадян України.
2.11 Забезпечити виконання рішення Конституційного Суду від 8 жовтня 2009 року стосовно нарахування та виплати пенсій громадян України, які виїжджають на постійне проживання за кордон.
3. Міністерству закордонних справ України:
3.1 Забезпечити удосконалення системи надання українським трудовим мігрантам інформаційної, консультаційної та юридичної допомоги дипломатичними та консульськими представництвами України.
3.2 Забезпечити у достатньому обсязі бланками паспортів громадян України дипломатичні та консульські представництва України за кордоном.
3.3 Забезпечити вирішення питання допомоги у поверненні в Україну важкохворих українських трудових мігрантів, та допомоги родичам померлих за межами держави трудових мігрантів у поверненні тіл померлих в Україну.
4. Міністерству соціальної політики України:
4.1 Забезпечити запровадження в Україні системи інформування українських трудових мігрантів про міграційну політику країн-реципієнтів щодо трудових мігрантів.
4.2 Внести пропозиції щодо законодавчого врегулювання питання про зарахування стажу роботи за кордоном українським трудовим мігрантам при нарахуванні пенсії в Україні
5. Міністерству економічного розвитку і торгівлі України:
5.1 Внести пропозиції щодо необхідності розробки комплексної Державної програми використання трудової міграції в інтересах розвитку економіки держави, заохочення інвестування зароблених українськими трудовими мігрантами за кордоном коштів в економіку держави.
6. Державній митній службі України:
6.1 Розробити пропозиції щодо законодавчого врегулювання у Митному кодексі України питань безмитного ввезення в Україну українськими трудящими-мігрантами майна, яке вони набули за кордоном і яке вони ввозять для власного використання.
7. Національній Академії наук України:
7.1 Провести наукові дослідження міграційної ситуації в Україні та трудової міграції громадян України за межі держави.
7.2 Провести наукові дослідження щодо впливу трудової міграції громадян України на соціально-економічний стан країни.
8. Державному комітету телебачення і радіомовлення України:
8.1 Розглянути можливість заснування загальнонаціонального спеціалізованого засобу масової інформації у якому висвітлювались би проблеми трудової міграції та завдяки якому українські трудові мігранти могли б обмінюватися досвідом здійснення трудової діяльності в різних країнах.
8.2 Вирішити проблему належного бюджетного фінансування заходів з трансляції у країнах перебування українських трудових мігрантів програм державних телерадіокомпаній, зокрема УТР - державна телерадіокомпанія всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення».